«ЗАТВЕРДЖЕНО»                      
рішенням зборів суддів            
Рахівського районного суду     
  Закарпатської області              
від 05 жовтня  2015 року  №47

Засади використання автоматизованої системи документообігу 
 Рахівського районного суду Закарпатської області

1. Загальні положення

 1.1. Дані Засади розроблені на виконання п. 1.4.9. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 02 квітня 2015 року №250 (зі змінами затвердженими  рішенням Ради суддів України від 05 червня 2015 року № 55) (далі – Положення).

1.2. Даними Засадами врегульовано питання, що стосуються порядку функціонування автоматизованої системи документообігу в Рахівському районному суді Закарпатської області (далі -  суду), віднесені до компетенції зборів суддів згідно з вимогами Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Положення, до яких належать:

- засади формування колегій суддів для розгляду  справ, у тому числі засади формування колегії суддів без здійснення повторного автоматизованого розподілу судових справ у випадках, визначених Положенням;

- особливості здійснення автоматизованого розподілу судових справ у випадках знеструмлення електромережі суду, виходу з ладу обладнання або комп'ютерних програм чи настання інших обставин, які унеможливлюють функціонування автоматизованої системи, що триває понад п’ять робочих днів;

- інші питання, віднесені до компетенції зборів суддів, щодо порядку функціонування автоматизованої системи документообігу в суді.

У разі внесення змін до Засад використання автоматизованої системи документообігу суду збори суддів новим рішенням затверджують Засади використання автоматизованої системи документообігу суду в новій редакції, які вносяться до автоматизованої системи не пізніше робочого дня, що настає після проведення цих зборів.

 2. Повноваження зборів суддів щодо розгляду питань, які стосуються порядку функціонування автоматизованої системи

2.1. Збори суддів мають повноваження щодо розгляду питань стосовно порядку функціонування автоматизованої системи, визначені Законом України «Про судоустрій і статус суддів» та Положенням.

2.2. Збори суддів мають право:

- визначати та затверджувати Засади використання автоматизованої системи документообігу суду;

- запроваджувати спеціалізацію суддів з розгляду конкретних категорій судових справ;

- визначати склад постійних судових колегій суду;
- визначати для колегій суддів резервних або запасних  суддів на заміну основного судді зі складу колегії суддів у разі неможливості останнім здійснювати правосуддя;
- визначати засади формування колегії суддів без здійснення повторного автоматизованого розподілу судових справ у випадках, визначених Положенням;
- встановлювати строк, за який, до початку відпустки судді, щодо нього не розподіляються судові справи;

- визначати особливості здійснення автоматизованого розподілу судових справ у випадках, визначених Положенням, зокрема, знеструмлення електромережі суду, виходу з ладу обладнання або комп'ютерних програм чи настання інших обставин, які унеможливлюють функціонування автоматизованої системи, що триває понад п’ять робочих днів; виконання суддями іншої роботи, не пов’язаної із здійснення правосуддя  (узагальнення судової практики, аналізи стану здійснення судочинства, участь у спеціальній підготовці  кандидата на посаду судді, підготовці суддів та працівників апаратів судів, а також здійснення науково-викладацької діяльності  у Національній школі суддів України); виявлення значної різниці  в навантаженні  на суддів; підлягають реєстрації та розгляду  в неробочі дні;        

- визначати коефіцієнт складності категорій судових справ;
-  визначати коефіцієнт, що враховує форму участі судді в розгляді судової справи;
- зменшувати навантаження щодо розгляду справ на суддів, які обіймають адміністративні посади в суді, із встановленням відповідного коефіцієнту адміністративної посади;
- зменшувати навантаження щодо розгляду справ на суддів, які є членами Вищої ради юстиції, Ради суддів України або здійснюють науково-викладацьку діяльність в Національній школі суддів України, але не більше ніж на шістдесят відсотків порівняно з навантаженням інших суддів;

- визначати необхідність врахування при розрахунку коефіцієнту навантаження судді на момент автоматизованого розподілу судової справи днів, у які не розподіляються щодо конкретного судді судові справи;

- розглядати питання щодо настання обставин, які унеможливлюють участь судді у розгляді судових справ, що може мати наслідком порушення строку розгляду судових справ, передбаченого відповідним процесуальним законом;

- приймати рішення з інших питань, віднесених до їх компетенції згідно з Законом та Положенням.

 3. Розподіл судових справ

3.1.   Згідно з вимогами Положення в суді застосовується:

- автоматизований розподіл судових справ (у тому числі пакетний автоматизований розподіл справ);

- розподіл судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді;

- повторний автоматизований розподіл судових справ.

3.2.    Автоматизований розподіл справ

3.2.1. При автоматизованому розподілі судових справ автоматизованою системою визначається головуючий суддя  із числа всіх суддів суду з урахуванням (за наявності) їх спеціалізації, у тому числі спеціалізації зі здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх.

За допомогою автоматичного розподілу  визначається також запасний суддя та слідчий суддя.

Автоматизований розподіл  клопотань про надання дозволу на проведення негласної слідчої дії здійснюється між слідчими суддями, визначеними статтею 247 КПК України. 

Автоматизований розподіл судових справ, пов’язаних із виборчим процесом, процесом проведення референдуму, а також судових справ про встановлення або усунення обмежень щодо реалізації права на мирні зібрання, здійснюється з урахуванням навантаження судді судовими справами зазначених категорій.

У разі одночасного перебування всіх суддів у відрядженнях, відпустках, їх тимчасової непрацездатності та в інших передбачених законом випадках, у яких суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ, автоматизований розподіл судових справ здійснюється автоматизованою системою у робочий день, наступний за днем, коли відпали відповідні обставини.

У разі коли в суді з об’єктивних підстав правосуддя здійснює один суддя, здійснення автоматизованого розподілу судових справ не буде порушенням вимог  Положення.

Електронний примірник наказу про відрядження (про скасування наказу про відрядження) судді вноситься відповідальною особою суду до автоматизованої системи не пізніше наступного робочого дня, що настає після його підписання. Доступ для коригування  наказу автоматично блокується автоматизованою системою.

При об’єднанні судових справ автоматизованою системою автоматично перераховується коефіцієнт навантаження на суддю (суддів), якому передано для розгляду ці судові справи.

Не підлягають автоматизованому розподілу судові справи, які надійшли до суду першої інстанції для вирішення питання про їх об’єднання у порядку, визначеному частиною другою статті 334 Кримінального процесуального кодексу України.

Не підлягають автоматизованому розподілу зустрічний позов та позови третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у судовій справі, у якій відкрито провадження, які надійшли до суду першої інстанції, а передаються раніше визначеному судді для вирішення питання щодо спільного їх розгляду.

Не підлягають автоматизованому розподілу, а передаються раніше визначеному судді заяви про скасування заходів реагування, застосованих в межах відповідної судової справи.

У разі роз’єднання (виділення) судових справ виділена в окреме провадження судова справа не підлягає автоматизованому розподілу, реєструється як така, що надійшла вперше, та передається судді, яким ухвалено рішення про роз'єднання кількох поєднаних в одному провадженні вимог у самостійні провадження чи виділення в окреме провадження.

При роз’єднанні (виділенні) судових справ системою автоматично перераховується коефіцієнт навантаження на суддю із врахуванням таких судових справ.

3.2.2. Якщо судова справа  підлягає розгляду  колегією суддів, при автоматизованому розподілі судових справ  автоматизованою системою  в суді визначається  головуючий суддя із числа всіх суддів з урахуванням  їх спеціалізації (за її наявності).  Судова справа  розглядається колегією суддів, до складу якої  входить  визначений автоматизованою системою  головуючий суддя  та судді, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу.

3.2.3. У випадках виконання суддями іншої роботи, не пов'язаної із здійсненням правосуддя (узагальнення судової практики, аналізи стану здійснення судочинства, участь у спеціальній підготовці кандидата на посаду судді, підготовці суддів та працівників апаратів судів, а також здійснення  науково-викладацької діяльності в Національній школі суддів України) та у випадках виявлення значної різниці в навантаженні на суддів (колегію суддів) питання автоматизованого розподілу судових справ визначається в кожному конкретному випадку рішенням зборів суддів за вмотивованим клопотанням судді.

3.2.4. Судові справи, які відповідно до  законодавства підлягають реєстрації та розгляду в неробочі та вихідні дні  розподіляються між суддями, які працюють у ці дні відповідно до наказу голови суду або особи, яка виконує його обов'язки.

3.2.5. При здійсненні автоматизованого розподілу справ враховується коефіцієнт складності категорії судових справ, поточна складність справи, визначені  рішенням зборів суддів, та установлені коефіцієнти навантаження з розгляду судових справ суддям, які обіймають адміністративні посади.

3.3. Повторний автоматизований розподіл.

3.3.1. Повторний автоматизований розподіл справ між суддями здійснюється у наступних випадках:

а) у разі задоволення відводу або самовідводу судді (головуючого судді  або всього складу суду, якщо судова справа розглядається колегією суддів), якому розподілено судову справу для розгляду без урахування цього судді (головуючого судді  або всього складу суду, якщо судова справа розглядається колегією суддів) з метою заміни судді або суддів, що вибули (п.2.3.49 Положення);

б) винятково у разі, коли суддя  (судді) у передбачених законом випадках не може (не можуть) продовжувати розгляд справ(и) (тимчасова непрацездатність, відрядження, відпустка, закінчення строку, на який призначено суддю  тощо) на строк, що призводить до порушення строків вирішення справ(и)) (п.2.3.50 Положення);

в) у разі якщо суддя, в провадженні  якого перебувала судова справа, що надійшла із судів апеляційної або касаційної інстанції  після скасування ухвал, які перешкоджають подальшому розгляду  судової справи (крім ухвал про закриття, припинення провадження), а також  ухвал, які не перешкоджають  подальшому розгляду судової, на момент повернення її  із суду апеляційної чи касаційної інстанції не працює в цьому суді або таку судову справу неможливо передати судді (за два місяці до закінчення повноваження судді, за чотирнадцять днів до початку відпустки (якщо її тривалість становить не менше чотирнадцяти календарних днів) та за три робочі дні до початку додаткової оплачуваної відпустки, що встановлено зборами суддів Рахівського районного суду Закарпатської області; за три робочих дні до початку відпустки, якщо її тривалість становить менше чотирнадцяти календарних днів; у період відпустки судді; за один робочий день до відрядження (за три робочі дні – якщо тривалість відрядження становить більше семи календарних днів) та в дні перебування судді у відрядженні; під час тимчасової непрацездатності судді; за один робочий день до направлення судді на навчання, підвищення кваліфікації, для участі у семінарських заняттях, діяльності органів суддівського самоврядування, Вищої ради юстиції тощо без відбуття у відрядження (за наявності наказу голови суду); у дні перебування судді на навчанні, підвищенні кваліфікації, участі у семінарських заняттях, діяльності органів суддівського самоврядування, Вищої ради юстиції тощо без відбуття у відрядження (за наявності наказу голови суду); у разі призначення судді членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України – з моменту прийняття рішення про призначення; в інших передбачених законом випадках, у яких суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ);   

г) у визначених законодавством випадках (помилково визначена спеціалізація, неправильне налаштування табеля робочих днів суддів, недопустимість  повторної участі  судді в розгляді  судової справи, у тому числі  повторної участі судді   кримінальному провадженні, якщо він брав участь у цьому провадженні під час досудового розслідування,   відсутність допуску або дозволу до роботи з документами, що містять інформацію з обмеженим доступом, припинення повноважень (закінчення п’ятирічного строку призначення судді вперше, досягнення 65-річного віку тощо) (п. 2.3.52 Положення).

3.3.2. Повторний автоматизований розподіл судових справ у разі задоволення заяви про відвід  (самовідвід)  або ж заміни судді (суддів) у випадках передбачених  підпуктом                    а) пункту 3.3.1.  здійснюється за вмотивованим рішенням суду  про відвід (самовідвід) судді (суддів), а у всіх інших випадках здійснюється за письмовим розпорядженням керівника апарату суду (особи, яка виконує його обов'язки), а у випадку, визначеному абз. 2 п. п.3.3.4, – також за рішенням зборів суддів, електронний примірник якого вноситься до автоматизованої системи не пізніше наступного робочого дня, що настає після його підписання.

3.3.3. Повторний автоматизований розподіл справ не здійснюється у разі неможливості виконання суддею (суддями), які входять до складу колегії суддів для розгляду справ, обов’язків судді (тимчасова непрацездатність, відрядження, відпустка тощо), який не є головуючим суддею у судовій справі.

У таких випадках, замість відсутнього судді (суддів), до складу колегії для розгляду судових справи залучається будь-який суддя із загального списку суддів  або   запасний  суддя), відповідно до п.4.4 цих Засад.

3.3.4. У випадках, передбачених п. п. б) п. 3.3.1, передача справи до канцелярії суду  для повторного автоматизованого розподілу здійснюється суддею (помічником судді) за актом прийому-передачі.

У разі, якщо залишок нерозглянутих справ, що передаються до канцелярії суду для здійснення повторного автоматизованого розподілу з підстав, передбачених п. п. б) п. 3.3.1, перевищує 5 справ, повторний автоматизований розподіл здійснюється виключно на підставі відповідного рішення зборів суддів.

3.3.5. Не підлягають повторному автоматизованому розподілу з підстав, визначених п.п. б) п.3.3.1, справи:

- провадження у яких зупинене (а підстави, з яких провадження було зупинене, не відпали);

- у яких постановлено ухвалу про залишення позовної заяви без руху;

- витребувані на запит судді (суду).

3.4. Розподіл судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді.

3.4.1. Судові справи, що надійшли із судів апеляційної або касаційної інстанцій після скасування ухвал, які перешкоджають подальшому розгляду судової справи (крім ухвал про закриття провадження, припинення проваджень), а також ухвал, які не перешкоджають подальшому розгляду судової справи, не підлягають автоматизованому розподілу, а передаються тим суддям, ухвалу яких скасовано чи у провадженні яких перебувала або перебуває судова справа.

3.4.2. Раніше визначеному в судовій справі головуючому судді передаються також:
- судові справи, що надійшли для вирішення питання про прийняття додаткового судового рішення, виправлення описок та помилок, роз'яснення судового рішення, повернення судового збору;

-  судові справи про перегляд заочного рішення;

- судові справи, за якими надійшли заяви (клопотання), пов'язані із виконанням судових рішень, передбачені статтями 368–373, 378 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 117, 119–121, 121-2, 122 Господарського процесуального кодексу України, статтями 259–264, 267 (крім частини дев’ятої статті 267) Кодексу адміністративного судочинства України, статтею 535 Кримінального процесуального кодексу України, статтею 304 Кодексу України про адміністративні правопорушення;

- клопотання про вирішення питання, пов’язаного з виконанням вироку, у судових справах, які розглянуті даним судом;

- матеріали кримінального провадження щодо особи, стосовно якої вже здійснюється судове провадження, у випадку, передбаченому частиною другою статті 334 Кримінального процесуального кодексу України;

- судові справи про адміністративні правопорушення щодо особи, яка вчинила кілька  адміністративних правопорушень, якщо ці справи надійшли в один день;

- зустрічні позови та позови третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у судовій справі, у якій відкрито провадження, що надійшли до суду;

- заяви про скасування заходів реагування, застосованих у межах відповідної судової справи;

- заяви про відновлення втраченого судового провадження;

- заяви про забезпечення позову, доказів;

- клопотання та скарги по одному кримінальному  провадженню.

3.4.3. Зазначені у п. 3.4.2. справи передаються головуючому судді  на підставі Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, що створюється в автоматизованій системі уповноваженою особою апарату суду.

3.4.4. У разі неможливості виконання раніше визначеним у справі головуючим суддею  обов’язків судді (відпустка, тимчасова непрацездатність, відрядження, закінчення строку, на який призначено  суддю  тощо) на момент надходження справи до суду усі  судові справи та матеріали, із зазначених у п.п. 3.4.1. та  3.4.2,  автоматизованому розподілу не підлягають і передаються головуючому судді після закінчення періоду його відсутності на роботі.

Якщо ж відсутність головуючого судді  призведе до неможливості розгляду цих справ та матеріалів  у строки, встановлені чинним законодавством, такі судові справи та матеріали підлягають автоматизованому розподілу  за рішенням зборів суддів.    

3.4.5. Розгляд справ та матеріалів, зазначених у 3.4.2, не враховується при визначенні коефіцієнта навантаження судді з розгляду судових справ, крім випадків, визначених               п. 2.3.47. Положення.

   3.5. Визначення слідчого судді

3.5.1.  Слідчий суддя визначається за правилами автоматизованого розподілу судових справ між слідчими  суддями, які обираються зборами суддів на строк не більше трьох років.

Результатом визначенням слідчого судді є протокол автоматичного  визначення  слідчого судді, що автоматично створюється автоматизованою системою.  Одночасно  з протоколом автоматизованою системою автоматично  формується звіт  про автоматичне визначення слідчого судді.   

 4. Засади формування колегії суддів

4.1.  Колегія суддів формується  в суді для розгляду кримінального провадження:

-  щодо злочинів, за вчинення яких передбачено  покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти  років,  у складі трьох суддів;

- щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі,   у складі трьох суддів, а за клопотанням  обвинуваченого – судом присяжних   у складі двох  суддів та трьох присяжних.

4.2.  У разі якщо кримінальне провадження стосовно неповнолітньої особи  здійснюється  судом колегіально, головуючим  під час  судового розгляду може бути лише суддя, уповноважений рішенням зборів суддів   згідно із Законом України  «Про судоустрій і статус суддів» на здійснення кримінального провадження  стосовно неповнолітніх. 

4.3.  Якщо кримінальне провадження підлягає розгляду колегією суддів, при автоматизованому  розподілі  судових справ автоматизованою системою   визначається    головуючий суддя та    із загального списку суддів Рахівського районного суду Закарпатської області   визначаються  суддів, які мають повноваження  щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу, зі здійсненням розрахунку коефіцієнтів навантаження  та за принципом  випадковості.

4.4.   У разі неможливості участі судді (суддів) – члена колегії у розгляді кримінального провадження  (крім головучого судді), зокрема, у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, перебуванням у відрядженні, відпустці, внаслідок припинення повноважень, звільнення з посади, недопустимості повторної участі судді у розгляді справи, відсутності допуску до роботи з документами, відводу, самовідводу та ін.,  заміна відсутнього судді здійснюється  у виключних випадках, якщо відсутність раніше визначеного судді зумовить порушення строків розгляду судових справ, передбачених відповідним процесуальним законом, або унеможливить у визначені терміни вирішити питання щодо продовження строку застосування запобіжного заходу стосовно обвинуваченого (підсудного), який утримується під вартою.

Заміна відсутнього судді, який входить до складу колегії у випадках, передбачених в абзаці першому пункту 4.4. Засад, здійснюється автоматично із загального списку суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу.

Результатом автоматичної зміни  складу колегії  є протокол  автоматичної зміни  складу колегії суддів.

5. Особливості здійснення автоматизованого розподілу судових справ
у випадках знеструмлення електромережі суду, виходу з ладу обладнання або комп'ютерних програм чи настання інших обставин, які унеможливлюють функціонування автоматизованої системи, що триває понад п’ять робочих днів

5.1. Знеструмлення електромережі суду, вихід з ладу обладнання або комп'ютерних програм чи настання інших обставин, які унеможливлюють функціонування автоматизованої системи та тривають понад п’ять робочих днів, відповідно до цього Положення фіксуються актами, складеними комісією під головуванням керівника апарату (особи, яка виконує його обов’язки), із зазначенням у них дати, часу настання та закінчення дії відповідних обставин, причин виникнення, заходів, вжитих для їх усунення.

Електронні примірники зазначених актів вносяться до автоматизованої системи не пізніше наступного робочого дня, що настає після усунення зазначених обставин.

5.2. Автоматизований розподіл судових справ між суддями, крім справ, визначених у п. 5.3, здійснюється невідкладно після налагодження роботи автоматизованої системи або на наступний робочий день після усунення зазначених у підпункті 5.1. обставин.

5.3. У разі настання обставин, зазначених у підпункті 5.1., розподіл судових справ, які за законом мають розглядатися невідкладно з метою недопущення порушення конституційних прав громадян (судові справи, пов’язані з виборчим процесом, судові справи про встановлення або усунення обмежень щодо реалізації права на мирні зібрання, вирішення питання про обрання міри запобіжного заходу у виді взяття під варту, клопотання слідчого, прокурора про забезпечення кримінального провадження, клопотання про проникнення у житло, обшук чи огляд житла,  примусове видворення іноземців або осіб без громадянства тощо) здійснюється головою суду (у разі його відсутності –  голови суду, суддя,  який виконує обов’язки голови суду), у наступному порядку:

5.3.1. із загального списку суддів  суду, сформованого в алфавітному порядку, визначаються судді, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент визначення головуючого судді;

5.3.2. із числа суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент визначення головуючого судді, незалежно від навантаження, визначається перший у списку головуючий суддя для розгляду конкретної судової справи;

5.3.3. головуючими суддями для розгляду наступних судових  справ, що надійшли протягом строку дії обставин, зазначених в п. 5.1, визначаються наступні за списком судді у порядку черговості.

5.3.4. колегія для розгляду судових  справ формується у загальному порядку, визначеному п. п. 4.1.- 4.4. цих Засад.

Підставою для визначення головуючого судді у справах, зазначених в п. 5.3., є розпорядження голови суду, належним чином засвідчена копія якого долучається до матеріалів судової  справи.

5.4. Не пізніше наступного робочого дня після усунення обставин, зазначених у підпункті 5.1, до автоматизованої системи вноситься передбачена цим Положенням інформація із зазначенням у хронологічному порядку номера та дати фактичного надходження кореспонденції (справ) до суду, а також інформація про її (їх) розподіл.

6. Визначення присяжних

6.1. У випадках, визначених Кримінальним процесуальним кодексом України, автоматизованою системою здійснюється автоматичне визначення присяжних з числа осіб, які внесені до списку присяжних, в кількості семи осіб.

Присяжні визначаються шляхом випадкового відбору зі списку присяжних із додержанням принципу рівної ймовірності відбору.

6.2 Якщо після виконання вимог, передбачених частинами першою - п'ятою статті 387 Кримінального процесуального кодексу України, присяжних залишилось не менша кількість від необхідної для участі в судовому провадженні, автоматизованою системою визначаються три основні та два запасні присяжні з додержанням принципу рівної ймовірності відбору з числа присяжних, що не були звільнені або відведені від участі у судовому провадженні.

6.3 У разі неможливості виконання основним присяжним своїх обов’язків або у разі його відводу (самовідводу) до участі у судовому провадженні залучаються запасні присяжні.

Основні присяжні визначаються автоматизованою системою із додержанням принципу рівної ймовірності відбору з числа запасних присяжних.

6.4 Якщо після виконання вимог, передбачених частинами першою – п'ятою статті 387 Кримінального процесуального кодексу України, основних та запасних присяжних залишилась менша кількість від необхідної для участі в судовому провадженні, автоматизованою системою визначається добір присяжних зі списку присяжних, із додержанням принципу рівної ймовірності відбору, з числа присяжних, що не були звільнені або відведені від участі в судовому провадженні.

Загальна кількість присяжних, визначених частиною першою цього підпункту, має бути не меншою семи осіб з урахуванням кількості основних присяжних, що не були звільнені або відведені від участі у судовому провадженні.

Якщо після виконання вимог, передбачених частинами першою – п’ятою статті 387 Кримінального процесуального кодексу України, присяжних залишилось не менша кількість від необхідної для участі в судовому провадженні, автоматизованою системою із списку присяжних, визначених частиною другою цього підпункту, добираються основні присяжні та визначаються два запасних присяжних із додержанням принципу рівної ймовірності відбору з числа присяжних, що не були звільнені або відведені від участі у судовому провадженні.

6.5. Результатом визначення присяжних є протокол автоматичного визначення присяжних, що автоматично створюється автоматизованою системою.

Протокол визначення основних та запасних присяжних роздруковується, підписується та додається до матеріалів судової справи.

7. Визначення народних засідателів

7.1. У випадках, визначених Цивільним процесуальним кодексом України, автоматизованою системою здійснюється автоматичне визначення народних засідателів, які внесені до списку, у кількості двох осіб.

Автоматичне визначення народних засідателів здійснюється в порядку черговості внесення до автоматизованої системи списку народних засідателів, затвердженого рішенням Рахівської районної ради, та з урахуванням кількості днів, проведених в судових засіданнях.

Народний засідатель, який провів в судових засіданнях з початку року 30 та більше днів, не бере участі в автоматичному визначенні народних засідателів до кінця цього календарного року.

7.2.  Не підлягають включенню до списку народних засідателів, а у разі потрапляння до нього підлягають увільненню, громадяни відповідно до вимог статей 61–62 Закону України "Про судоустрій та статус суддів".

7.3. Результатом визначення народних засідателів є протокол автоматичного визначення народних засідателів, що автоматично створюється автоматизованою системою.

У разі необхідності заміни визначеного автоматизованою системою народного засідателя, здійснюється автоматичне визначення іншого народного засідателя.

7.4. Протокол визначення народних засідателів роздруковується, підписується та додається до матеріалів судової справи.